Середа, 18.10.2017, 18:44                                                                                                                                   Ви увійшли як Гость · Група "Гости" · RSS


 


 Меню сайту

 Хмарка тегів

парк чистота БАСАНЬ день молоді молодь продам продам будинок рудькывка 8 березня зима погода вартість перевезення зміни маршрутні таксі тичина піски павло тичина голодомор Голодомор в Україні О.Д. ШАПЧЕНКО прямий зв'язок 8 марта жінки кохані Привітання Вітаємо КПІ Ман і обнова - українська мова Бобровицька гімназія Вся і давність Кобижчанська ЗОШ І-ІІІ ст Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ст 9 Травня військова частина Велика Вітчизняна війна річниця перемоги Конкурс Спартакіада спорт стадіон

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
користувачів: 0

 Форма входу
Загрузка...
Інформація

Місто:   Бобровиця

Регіон : Чернігівска                 обл.

Поштовий індекс:
          17400
Площа: 18,9 км²
Телефонний код:
         +38 (04632)XXXXX
Номерні знаки:  
         СВ /25
Міський голова:
         Якушко В.В.
 Герб міста

 Видатні люди Бобровиччини


Видатні люди Бобровиччини
(сторінка в стадії розробки)


2.  Карнаухов Віталій Леонідович,
род. в 1925 в пгт Бобровица, ныне город Чернигов. обл. Украинец. Окончил 9 классов. В Сов. Армии с сент. 1943.
В боях Вел. Отеч. войны с 1943. Стрелок 705-го стр. полка (121-я стр. див., 60-я армия, Воронеж. фронт) комсомолец рядовой К. 8.10. 1943 в р-не с. Глебовна (Вышгородский р-н Киев. обл.) переправился на правый берег Днепра в составе группы разведчиков. Углубившись в тыл пр-ка, разведчики в течение нескольких часов вели неравный бой в окружении, уничтожив большое количество гитлеровцев. 11.10. 1943, возвращаясь из разведки, был тяжело ранен, но сумел доставить развед. данные и документы.

Умер от ран 15.10.1943. Звание Героя Сов. Союза присвоено 17.10. 1943. Нагр. орд. Ленина.

3.  Анатолій Погрібний
 
Народився 3 січня 1942 року в селі Мочалище Бобровицького району на Чернігівщині. У 1959 році закінчив Харківський хіміко-механічний технікум, у 1966-му – філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1970-го – працював у Київському національному університеті імені Шевченка на різних посадах.
З 1992-го по 1994 рік був першим заступником міністра освіти України, далі – на викладацькій і науковій роботі.
Він був автором понад 1000 статей, близько 20 монографій. Доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка та Українського вільного університету (ФРН, м. Мюнхен).
Лауреат багатьох премій, зокрема й Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006).
Відомий літературознавець, письменник і публіцист, 37 років пропрацював на різних посадах у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
З 1981 року Анатолій Григорович викладав журналістам історію літератури. З 1983-го по 1992-ий завідував кафедрою Історії літератури та журналістики в КНУ імені Т.Г.Шевченка. До останніх днів працював на посаді професора кафедри Історії української журналістики Інституту журналістики цього університету.
Анатолія Погрібного поховали 13 жовтня на Байковому кладовищі в Києві.
 
4. Я.І.Рощепій – винахідник автоматичної гвинтівки, с.Осовець;
 
5. БИЧОК Олег Сергійович (18.09.1921‑07.05.1944)  
Учасник партизанського руху на території Білорусі і Литви в роки Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (05.11.1944).
Народився в місті Бобровиця Чернігівської області. По закінченні Буйнацького піхотного училища (1941) ‑ в оперативному відділі Західного фронту.
У вересні-листопаді 1941 року ‑ помічник командира загону «Шпильовий», у складі якого виконував спецзавдання в тилу ворога на території Калінінської, Смоленської та Вітебської областей.
З березня 1942-го ‑ старший лейтенант О.С.Бичок (партизанський псевдонім «Швидкий») ‑ комісар (з липня 1943 р.) загону імені Ф.Дзержинського, що діяв на окупованій території Вітебської, Мінської і Вілейської областей та Литви. За період з 26.04.1942-го по 02.07.1944-го бійці загону пустили під укіс більш як 100 ешелонів з живою силою і бойовою технікою ворога, знищили й пошкодили 113 паровозів і 752 вагони, зруйнували більше чотирьох кілометрів залізничних колій, висадили в повітря 23 мости, знищили літак, 49 автомашин і танків, 4 електростанції, 11 складів, тисячі гітлерівців, проводили велику агітаційно-масову роботу серед населення. О.С.Бичок особисто розробляв плани бойових операцій, диверсій, брав участь у їх здійсненні. Загинув під час проведення чергової диверсії на залізниці Молодечно-Полоцьк.
Похований у селі Липове Мядельського району.
1946 року його перепоховано на його батьківщині ‑ в місті Бобровиця.
Ім’ям Олега Бичка названо вулицю в міському селищі Мядель (Мінська обл.). Матеріали про нього експонуються в Мядельському музеї народної слави. У селі Липовому, на місці, де було поховано О.С.Бичка, встановлено меморіальний знак; на будинку, в якому був штаб партизанського загону, ‑ меморіальна дошка.
 
6. П.Н.Зубко - Герой радянського Союзу
7. О.Є.Кривець - Герой радянського Союзу
8. Д.Я.Шевенок - Герой радянського Союзу


Copyright MyCorp © 2017

 Точний час 
 Пошук

Погода                                   

Погода в Киеве на неделю Погода в Бобровице на неделю Погода в Чернигове на неделю

Загрузка...
 Друзі сайту


Підприємства міста




 Реклама

 InternetUa

Загрузка...



Vladimir Bida bobrovica.at.ua 2017